
|

|
29.07.2008 11:45
Не залишаймося байдужими |
Вся історія людства – це невпинна боротьба за виживання зі стихіями природи. На її підкорення був спрямований завжди і всюди весь інтелектуальний потенціал людства. Та, на жаль, найвищі досягнення технічного прогресу, найбільші звершення людського розуму, навіть у нашому ХХІ столітті, безпорадні перед непереможними силами природи.
Гинуть люди… Це страшно і боляче… Від цього ніхто не застрахований, ніхто не має особливого статусу перед природним лихом. І у такі хвилини як ніколи усвідомлюєш, що сила людського співтовариства не лише в його технічних і політичних можливостях, а передусім у гуманності, єдності та взаємній підтримці.
От і сьогодні, коли західні регіони нашої країни страждають від небувалого стихійного лиха – паводку – найперше, чим всі ми можемо зарадити, це не залишатися байдужими один до одного. Протягнути руку допомоги ближньому – не лише почесно і шляхетно, це наш християнський обов’язок.
Я пишаюся відвагою українських людей, які у ці дні протистояли стихії, які з мужністю винесли нелегкий удар долі. Щиро співчуваю родичам та близьким загиблих. Сповнений хвилювання за долю наших громадян, я не залишаюся осторонь їхніх проблем і закликаю всіх чинити так само. Хто чим може – у міру своїх сил і можливостей – маємо допомогти тим, хто залишився без врожаю зі своїх полів і городів, у кого не стало даху над головою, хто лишився при одній сорочці, хто на руках з малими дітьми…
Сьогодні я перерахував благодійний внесок і закликаю усіх співгромадян і , зокрема, своїх колег по Київській міській раді допомогти західним українським регіонам. Не залишаймося байдужими!
Перед оприлюдненням ваш коментар буде переглянуто модератором.
|
 |
 





Слоники на щастя з особистої колекції Олеся Довгого.







|
Коментарі:
30.07.2008 11:34, Анна Палій
Згодна з Вами. В кожного свої проблеми, але важко не зважати на біди та смерть наших співвітчизників.
Читати всі коментарі (1)Шановні українці! Всі, хто зараз читає цей блог, насправді ми можемо дуже багато, і помогти можна не лише грошима.
Якщо ви відвідуєте церкву, або просто проходитке повз неї - зайдіть до Храму Господнього і поставте свічечку. Молитва за постраждалих - це не менша справа, ніж матеріальна допомога.