12.06.2008 10:05
10 червня Київська міська рада вдруге обрала своїм секретарем Олеся Довгого. Майже відразу після обрання на цю високу посаду Олесь Станіславович дав ексклюзивне інтерв’ю “Хрещатику”.
— Через демарш своїх депутатів Микола Катеринчук збирається оскаржити в судовому порядку голосування за вас. Це означає, що секретаря Київради можуть ще раз переобрати?
— Ні. Не так. Я переконаний, що жодної судової перспективи ця справа не має. Окрім того, я б не радив Миколі Дмитровичу нині займатися піаром. Сьогодні потрібно більше зосередитися на формуванні постійних комісій та подальшій роботі у Київській міській раді.
На моє переконання, єдиний правильний вихід з ситуації, що склалася в Блоці Катеринчука,— зібратися і не виносити назовні, як то кажуть, сімейні чвари. Якщо розходяться думки всередині фракції, це не повинно ставати предметом обговорення інших фракцій. Мені здається, що це внутрішньофракційне питання, яке депутати мають вирішувати між собою.
— А якби Микола Катеринчук не випустив своїх депутатів, тоді б вистачило голосів на ваше обрання секретарем Київради?
— Кожен депутат має чітко визначену позицію і, коли більшість визначилася стосовно підтримки кандидатури секретаря Київради, яку вніс міський голова, а це була моя кандидатура, то рано чи пізно за неї проголосували б. Тим паче, не думаю, що Микола Дмитрович міг би тримати своїх депутатів у заручниках довше, аніж це відбувалося. Якби їх не визволили, вони б проголосували наступного дня або на наступному пленарному засіданні. Ви самі були свідками, що процедура відбувалася прозоро та демократично. Не зафіксовано жодного порушення. Це визнали навіть ті сили, які не брали участі у голосуванні.
— Виступаючи з трибуни після обрання, ви пообіцяли, що “виправдаєте кредит довіри і виправите зроблені помилки”. Що ви мали на увазі?
— Я вважаю, що однією з найбільших помилок минулої каденції було те, що ми не змогли після нашої перемоги у 2006 році проінформувати киян про нашу стратегічну програму. Але ми зробили висновки й вирішили більш відповідально ставитися до інформаційної політики. Багато питань на пленарних засіданнях виносили з голосу. Крім того, були випадки, коли я піддавався на провокації і дозволяв собі емоції, що певним чином створювало додаткове напруження в сесійній залі.
— Як збираєтесь це виправляти?
— Ми маємо чітко дотримуватися регламенту. Саме він, а не політичні амбіції, має стати єдиним каноном у діяльності Київради. Я особисто збираюся виправити недоліки та працювати над помилками, яких припускався раніше. Намагатимусь об’єднати депутатський корпус і стати прикладом толерантності. Ще раз наголошую: міськрада має об’єднуватися навколо прийняття проектів конкретних рішень, чого від нас і очікують кияни, а не займатися політичними інтригами. До слова, перше голосування 10 червня за питання внесення змін до бюджету, яке підтримали 116 (!) депутатів, продемонструвало, що нам вдалося подолати політичну поляризацію. Всі без винятку депутатські групи і фракції підтримали проект рішення, який є важливим для киян. Думаю, що символічним кроком до об’єднання Київської міської ради стане демонтаж захисного скла, яке свого часу встановили перед президією. Я його особисто демонтую.
— Що ви маєте на увазі, коли кажете, що Київрада має перетворитися на господарський, а не політичний орган?
— Київська міська рада і її пленарні засідання, які транслюють у прямому ефірі, мають бути не коридою або якимось шоу, а демонструвати киянам те, що депутати працюють над розв’язанням конкретних проблем столиці.
— Найближчим часом мають сформуватися постійні комісії Київради. Який буде принцип їх формування?
— Хотів би, щоб депутати до цього питання ставилися не як до розподілу шматків пирога. Повірте, роботи вистачить на всіх депутатів. Уже від сьогодні розпочалися консультації з головами фракцій стосовно розподілу комісій, їхнього керівного та персонального складу. Ми намагаємося сформувати комісії за таким принципом, щоб представників усіх фракцій, які хочуть нести відповідальність за роботу Київської міської ради, було в них включено. Думаю, створимо 15—17 комісій. Усі фракції, які налічують 15 і більше депутатів, мають бути представлені у кожній з них і повинні знати про всі проекти рішень, які проходять через Київраду.
— Тобто Віталій Кличко, наприклад, може розраховувати на входження до земельної комісії?
— Якщо Блок Віталія Кличка буде готовий нести відповідальність і насправді працювати, переконаний, його депутати можуть бути в усіх комісіях. Сподіваюся, тоді фракція Віталія Володимировича під час голосування цілком розумітиме суть усіх питань, а також обговорюватиме їх.
— У минулому скликанні багато депутатів після виборів перейшли працювати до виконавчого органу Київради — Київської міськдержадміністрації. Приміром, очолили різні управління Людмила Качурова, Сергій Рудик, Світлана Зоріна. Цього разу хтось з них не балотувався до Київради, хтось не пройшов... Чи вплине це на їхню подальшу кар’єру у виконавчій владі?
— Леонід Михайлович чітко наголосив, що він своїх заступників або начальників управлінь призначає, керуючись винятково їхніми професійними якостями. Якщо ті чи інші персоналії своїм фаховим рівнем та підходом до роботи влаштовують його, то вони залишаться працювати і ростимуть. Тих, до кого мер має претензії через ставлення до роботи, гадаю, він змінить. Політична ознака в цьому разі не повинна бути вирішальною.
— Зважаючи на результати виборів, чи змінилися ваші стосунки з тими, хто нині називає себе опозицією у Київраді?
— Я переконаний, що всі політичні сили, які розраховують на подальшу підтримку киян, повинні проаналізувати те, що відбулося на позачергових виборах. Вони мають зрозуміти: киянам потрібна не опозиція, а діяльна Київрада. Не може бути опозиції до каналізації. Не може бути опозиції до проектів господарських рішень! Я хотів би, щоб ті, хто вживає це слово, зупинилися на мить і спробували згадати, де саме вони працюють, що означає бути депутатом Київської міської ради, які на них покладаються зобов’язання і що очікують від них кияни. До слова, я був приємно здивований, що під час першого дня роботи міськради голова фракції БЮТ Олександр Зінченко на відміну від попереднього голови цієї фракції, яка фактично не мала права ухвалювати самостійних рішень, продемонстрував політичну волю, і всі проголосували за зазначений вище проект рішення. Це і є прикладом конструктиву, конкретним прикладом нашої подальшої консолідованої роботи. Гадаю, поява у Київраді таких політиків, як Олександр Олексійович, дасть змогу нам знайти спільну мову та досягти компромісів.
— А як складаються стосунки з Віталієм Кличком?
— Робитиму все, аби того, що накипіло, наболіло під час попередньої каденції, виборів, не було в новій Київраді. Намагатимуся перегорнути цю сторінку і почати її з чистого аркуша. Зокрема і в питанні особистих стосунків.
— Блок Леоніда Черновецького здобув найбільшу кількість голосів киян. Чи плануєте виходити на загальнодержавний рівень?
— На сьогодні ми не обговорювали і не приймали таких рішень. Ми тільки-но завершили виборчу кампанію у Києві. Кількість завдань, які поставили, потребує концентрації всіх сил та уваги на їхню реалізацію. Якщо всі наші ініціативи буде виконано на столичному рівні, це оцінять і в регіонах. Ми хочемо реалізувати в Києві новий підхід в управлінні містом, зокрема і менеджерський. Люди, конкретні люди, зможуть відчути покращення життя не лише з екранів телевізорів, а й безпосередньо, заходячи у відремонтований під’їзд, їдучи в новому ліфті, бачачи розв’язання проблем транспортних заторів, отримуючи підвищені пенсії та зарплату. Також у наших планах — відкриття нових станцій метро та закінчення будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Ми не словами, а справами маємо доводити свою ефективність. А вже потім думатимемо про подальші політичні перспективи.
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3320/art/1213217530.html
Адреса цієї сторінки: http://www.oles.com.ua/media/2084.html